Виховний захід в 6-А класі Вчитель: Бурейко І.М.
Тема: «Вода - безцінне багатство. Бережіть її.»
Мета: поглибити та узагальнити знання учнів про звичайну та незвичайну воду, показати її велике значення для людини; розвивати пізнавальний інтерес до рідного краю, бережливе ставлення до води, розкрити взаємозв’язок людини і природи, показати значення води для людини і навколишнього середовища; виховувати бережливе ставлення до природи.
Оформлення залу: вислови про воду, фотоматеріали «Вода чарує і вабить», декорації дерев.
Форма проведення: сценка з елементами гри.
Підготовчий етап
- Підбір інформації, віршів та ігор.
- Підготовка декорацій та музикального оформлення заходу.
- Вибір творчої групи дітей, які будуть брати участь в виховному заході.
- Підготовка дітей до заходу.
Проведення заходу
Хід заходу
Звучить шум водопаду, на сцену виходять два учні, один з них з стаканом води.
Учень 1. Захоплюється шумом води, її величчю, значенням.
Учень 2. Сміється з захоплень свого друга. Звертає увагу на фізичні властивості води, її безбарвність, без кольоровість. Дивується потребою охороняти цю рідину.
Звучить лірична музика під яку на сцену виходить дівчинка одягнена в костюм води.
Вода. Вітається з усіма. Розповідає про своє поширення в природі, значення, використання, наголошує на теорії походження життя з води. Все це у віршованій формі.
Учень 3. Інформує всіх про цілющі властивості води, розповідає міфологічні уявлення про воду.
Вода. Проводить конкурси кращого знавця прислів’їв та приказок і пісень про воду.
В розпалі гри на сцену вибігають три учні в костюмах смогу, радіації, відходів заводів, хапають воду, накривають її чорною тканиною і зі словами: «Раз ти така чудова будемо в тобі жити. Чи залишишся ти тоді такою цілющою та магічною.» - тікають за сцену, на якій залишаються декорації забрудненої води та дерев з сухими голими вітами. Лунає музика, на фоні якої ведуча говорить за сценою.
Ще назва є, а річки вже немає,
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека,
І озерявин проблески скупі.
І той у небі зморений лелека,
І те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річенька? Воскресни!
У берегів потріскались
Барвистим лукам не знать твоєї весни
І світить спека ребрами моста.
Очерети із чорними свічками
Ідуть уздовж колишніх берегів.
На сценувиходять три дійові особи.
1 учень. Звертається до всіх з проханням не забувати, що вода – не просто речовина,
сполука елементів – водню й кисню, це наш Дніпро, це Лопань, Буг, Десна,
моря ставки, джерела – всі вони корисні.
2 учень. Розповідає про цінність води для людини і людський негативний вплив на цілющу рідину.
3 учень. Вимагає міжнародного суду за те, що заподіяла людина.
Голос з залу. Навіщо суд? І хто ви?
1 учень. Учень читає вірш від імені річки Дунай, описуючи до якого поганого стану довела людина своєю діяльністю її води. Всі користувалися цими природними багатствами - і румуни, і мадяри, і словаки, і українці, не думаючи про наслідки.
2 учень. Учень від імені річки Прип’ять читає вірш про радіаційне забруднення її вод, які завдяки необачній діяльності людини стали смертельно небезпечними.
3 учень. Читає вірш від імені річки Лопань, погоджуючись з Дунаєм та Прип’ятю щодо вимагання міжнародного суду над людиною, адже свого часу від Диканівських очисних споруд ця річка також ледве не загинула. Читець наголошує на тому, що всі ріки наче одна сім’я на нашій планеті.
Ріки схиляють свої голови і відходять назадній план. На сцену виходять читці.
1 читець. Читає вірш, в якому переймається проблемою: «Що ми залишаємо після себе? Ліси наші в’януть, нема чистих рік, пташки покидають край рідний навік.»(Оглядається навколо в пошуках відповіді.)
2 читець. Говорить про те, що в історії було все - прокляті війни, катастрофи, та щоб так знищувати і бездумно забруднювати довкілля – ні.
3 читець. Описує за допомогою вірша негативний вплив людини на природу і переймається тим, що залишиться від мальовничих пейзажів нашого краю нащадкам – гнилі моря, пусті ріки без риби, звалища рови, степи без рослин та безлісся.
4 читець. Вимагає зупинися, єднатися з метою захисту планети від наслідків технологічного прогресу.
Підведення підсумків
Вчитель. Розповідає про безліч різних і таких потрібних людині річок нашої країни, які протікають і повз села, і повз міста. Кожна з них віддає нам свої води і варта нашої уваги та прихильності. Читає вірш М.Вінграновського «Наша річка». Тримаючи в руках клубок ниток( називає його ниточкою Аріадни) вчитель пропонує кожному до кого потрапить ця ниточка сказати слово з приводу сьогоднішньої проблеми забруднення водойм. (« клубочок Аріадни» передається кожному учневі даючи можливість висловитися).Коли клубочок повертається до вчителя він закінчує урок такими словами:
Добро і людяність плекайте в душах
Аби між вами не було байдужих,
Щоб ви спішили радість принести.
Даруйте людям ласку і тепло
І не скупіться на слова ласкаві,
Щоб добрим людям добре скрізь було,
Щоб людяність цвіла у кожній справі!
Зв'язок людини з природою величезний і хотілося б , щоб серед вас не було черствих, бездушних. Давайте нести віру туди, де вагаються, надію - де відчай, радість - де страждання, любов – де ненависть, світло – в темряву.
| 
